Продовжуємо друкувати розділи книги «Математика – дистанційно. Створення дистанційних курсів. Тьюторство» (автор Руденко О.В.), яка вийшла у видавництві Шкільний світ у 2010 році. Детальніше про книгу 

Важлива функція контролю — управління навчальною діяльністю. Саме це завдання повинні виконувати поточні контролі, як в дистанційному, так і в звичайному учбовому процесі, оскільки відповідальність викладача тут за якість зворотного зв’язку із тим, що виучується, тобто, за її своєчасність, точність, ефективність, прозорість.

Головним є не досягнення максимально об’єктивної оцінки (що є проблемою), а встановлення діалогу із слухачем за допомогою оцінної фіксації етапів його учбової діяльності, що приводить до зміни способів її здійснення. За допомогою контролів викладач повинен допомогти слухачеві не лише успішно рухатися по освітній траєкторії згідно з планом, але і повертатися до слабо засвоєних зон, набувати навиків потрібні для подальшого руху, або намагатися отримати кращий результат при виконанні нових завдань. Мова, на якій викладач повідомляє результати своїх оцінок, має бути максимально прозора і зрозуміла. Необхідно чітко повідомити критерії оцінки і шкали. Оскільки учбові завдання важко збалансувати і вирівняти по складності їх виконання і діагностичності, бажано щоб була можливість диференціювати їх залежно від вкладу (ваги) даного результату в загальну картину.

Про контролі у дистанційному курсі важливо звертати увагу на такі аспекти:

  • складність процедури оцінки;
  • можливість її автоматизації;
  • візуальне представлення, тобто можливість оперативної візуалізації результату в процесі навчання, що особливо важливо при використанні інтернет-технологій.

Зважаючи на такі властивісті оцінки як стимулюючу ту або іншу учбову активність:

  • компенсаторну — «компенсую неуспіх в цьому завданні, результатом наступного завдання яке для мене важливіше і цікавіше»;
  • конкурентну — «прагнутиму бути одним з перших в групі»;
  • або трансформуючу (міняючу спрямованість учбовій активності) — «мені потрібно піклуватися про своєчасність виконання завдань».

В цілому оцінка має підкорюватися таким критеріям:

  1. Прозорість критеріїв оцінки.
  2. Ясність у використанні.
  3. Чутливість до ваги навчальних завдань.
  4. Простота обчислення.
  5. Можливість бути автоматичною.
  6. Можливість до візуалізації.
  7. Можливість до стимулювання учбової активності.

Для обрання найдоцільнішої системи оцінювання розглянемо найбільш поширені способи оцінки: традиційна, рейтингова і рангова. В таблиці 1 подано основні характеристики цих способів оцінки.

Таблиця 1. Характеристики різних систем оцінювання відповідно до наведених критеріїв.

№ з/п Критерії оцінки Традиційна чотирибальна система Рейтингова система Рангова система
1. Прозорість критеріїв оцінки.

 

непрозора, оскільки оцінка носить досить суб’єктивний характер і її критерії важко оголосити, це означає що оцінка «добре» наприклад, це те, що кваліфікує, як «добре» викладач;

 

прозора — є можливість включити елементарні критерії, кожен з яких може бути оголошений. Причому практично завжди можливе використання бінарних шкал, наприклад: вчасно/із запізненням надійшло рішення; повна/неповна відповідь і тому подібне. Всі ці критерії можуть бути доведені до відома слухачів, що дасть їм можливість бачити вимоги, що пред’являються до учбової роботи, в деталях; прозора — оскільки спирається на просте правило «будь краще за інших»;

 

2. Ясність у використанні.

 

ясна, оскільки сенс оцінки, легко з’ясовний, в основному із-за її звичності; ясна, оскільки підсумкова оцінка складатиметься з елементарних компонентів, які слухач сам може прорахувати; неясна, так як вибір переваг, який здійснює арбітр-викладач здійснюється по його суб’єктивних критеріях;
3. Чутливість до ваги навчальних завдань.

 

нечутлива до ваги учбових завдань;

 

чутлива до ваги учбових завдань. Вклад різних учбових завдань в підсумковий результат можна диференціювати за допомогою введення вагових коефіцієнтів, які також мають бути доведені до відома слухачів. Самі значення вагових коефіцієнтів мають бути задані розробниками курсу або ж визначені за допомогою експертної оцінки; нечутлива до ваги учбових завдань. Перше місце у виконанні контрольної і останнє у випускній роботі визначать якесь середнє місце в підсумковій таблиці;

 

4. Простота обчислення.

 

проста до обчислення оцінки, вона не обчислюється, а декларується;

 

складна для обчислення оцінки.

У загальному випадку підсумкова оцінка (рейтинг) обчислюється як сума балів по всіх виконаних завданнях. Бали по завданнях одного типа обчислюються перемноженням ваги завдання даного типа, кількості завдань даного типа. Підбір значень оцінок і вагових коефіцієнтів здійснюється з врахуванням граничних умов.

Рейтингова система досить складна для викладача, і може бути по справжньому ефективна, лише якщо значна кількість операцій буде автоматизована.

Проста для здійснення оцінки, оскільки простіше відповісти хто гірший, хто кращий, ніж дати абсолютну оцінку в балах;

 

5. Можливість бути автоматичною.

 

неавтоматизуєма, унаслідок її суб’єктивності;

 

автоматизуєма, оскільки автоматичні підрахунки рейтингів сповна можуть бути закладені в програмні оболонки, надаючи викладачеві можливість просто ставити «галочок» в заздалегідь заготовлених інтерактивних формах. неавтоматизуєма, оскільки оцінки базуються на експертній думці викладача. Втім, підсумкові підрахунки автоматизуються легко;
6. Можливість до візуалізації.

 

слабка візуалізуємість результату, вся візуалізація полягає в графічному образі двійки або п’ятірки;

 

потенційно сильна візуалізуємість, оскільки рейтингова система легко може бути представлена у вигляді графіків, схем, діаграм і тому подібне й інших засобів візуалізації в автоматичному режимі. потенційно сильна візуалізуємість, оскільки ранги легко представити різними візуальними засобами;
7. Можливість до стимулювання учбової активності.

 

слабка міра стимулювання учбової діяльності, унаслідок констатуючого і інтеграційного характеру оцінки і відсутності в оцінці інформації про деталі неуспішності/успішності. потенційно сильна міра стимулювання учбової діяльності, унаслідок того, що інформація по поточних значеннях рейтингу скільки завгодно точно і детально може відображати фактичне положення слухача на освітній траєкторії. потенційно сильна міра стимулювання учбової діяльності, оскільки включають елемент гри і конкуренцію.

 

 

З розглянутих методів оцінки успішності управління учбовим процесом слухача як ефективний засіб краще використовувати рейтингові і рангові оцінки успішності. З іншого боку рейтингова система вельми трудомістка і вимагає детальної і ретельної підготовки при проектуванні курсу. Лише тоді вона буде ефективна. Рангова система зручніша, оперативна і зрозуміла, проте не дає об’єктивної абсолютної оцінки, фіксуючи успішність, що відчується по відношенню до успішності його колег по учбовій групі. У будь-якому випадку вибір системи оцінки в значній мірі залишається за викладачем і розробником курсу.

Зауважимо, що у разі використання дистанційної освіти для школи треба враховувати перехід до 12-бальної шкали і загальноосвітніх критеріїв з відповідних предметів є необхідною умовою. Це можна робити за допомогою спеціальних таблиць переходу від, наприклад, рейтингової системи до 12-бальної.