Дебати „Математика – за і проти!”

Проведення дебатів є не новим підходом до проведення уроків, але здебільшого вони притаманні урокам історії, української чи російської літератури тощо. Але з точки зору встановлення мотивів вивчення математики така форма роботи має певний потенціал.

Дебати сприяють розвитку у дітей умінь та навичок наукового та дискусійного мовлення, норми ведення дискусії важливі для розвитку дитині її організаційних та комунікативних навичок.

Далі у матеріалі подано структуру проведення дебатів і наведено роботи учнів 5, 7, 8 класів. Цей матеріал дозволяє побачити відмінності у сприйнятті запропонованої для обговорення проблеми різними віковими категоріями учнів.

Структура дебатів:

1. Вступ (3-5 хв.)

Учитель пояснює, що таке дискусія, дебати, аргументи, докази, правила обговорення та ведення дискусії. Тема дискусії, формулювання теми як відкритого запитання є окремим аспектом вступного слова. При цьому важливо звернути увагу на тему конкретних дебатів і обговорити її з метою встановлення відкритості запитання.

2. Робота в групах (до 15 хв.)

Розподіл учнів по групах „за” та „проти” відбувається поза бажанням захищати ту чи іншу позицію. Навіть краще, коли власна позиція не відповідає позиції групи, в якій треба працювати.

Кожна група має на папері зафіксувати аргументи „за” чи „проти” математики. І підготуватися захищати свою позицію. Тобто доцільно в групі з 5 осіб розподілити ролі – фіксатор (який записує аргументи), людина-годинник (яка спостерігає за часом), доповідач (який доповідає аргументи), захисник (який відповідає на питання іншої групи), спостерігач (той, хто спрямовує дискусію в потрібне русло). При більшій кількості осіб в групі кількість ролей може збільшуватися або кількість осіб на виконання того чи іншого завдання. Важливо дати кожному завдання спрямоване на досягнення мети – доведення своєї позиції та дотримання норм ведення дискусії.

Робота в групах може відбуватися за різними схемами:

    лише 10 осіб (по 5 у кожній) беруть участь в активній дискусії, всі інші спостерігають. Припускається ротація груп, тобто по 10 декілька заходів, це суттєво збільшує кількість часу на проведення дебатів;
    всі учні розподіляються у групи по 5-6 осіб, отримуємо 4-5 груп з двома позиціями, їх аргументи треба заслуховувати всі, а захист проводити по колу: 1 доповідають – 2 ставлять запитання при захисті, 2 доповідають – 3 ставлять запитання, 3 доповідають – 4 ставлять запитання і так далі. Можливий варіант з непередбаченим захисником, тобто слухають доповідь всі, а ведучій дебатів призначає опонента, того хто ставить запитання. При такій формі за обмеженістю часу можливо приєднання до попередніх ораторів або обмеженість кількості питань при захисті до 3;
    інколи бувають випадки відмови від роботи в групі за конкретною позицією, може не влаштовувати група чи позиція. Дайте можливість дитині обирати товаришів чи позицію, а якщо вона не може приєднатися – нехай працює сама, не загострюйте на цьому увагу класу;
    в особливих випадках відмови працювати у групі можна дати індивідуальне завдання, наприклад твір „Що в математиці поганого, а що – доброго?».

Подібні заходи можуть зміщуватися до псевдодискусії, ведучій дебатів має слідкувати за дотриманням регламенту і суттєвістю змісту дискусії. Тому ведучим на початку введення такої форми, звичайно буде учитель, при оволодінні таким засобом як дискусія і учні можуть виступати в ролі ведучого.

3. Захист позицій (до 15 хв.)

Кожна з груп доповідає свої аргументи і відповідає на 3 запитання за схемою викладеною вище.

4. Підбиття підсумків (5 – 7 хв.)

Оцінювання будь-якої діяльності на уроці є важливим аспектом роботи. В даному випадку, якщо учні володіють уміннями та навичками самоаналізу і самооцінювання спостерігач в групі оголошує оцінку своєї групи і ведучій може коректувати чи ні її. В разі не досконалого володіння навичками самооцінювання у дітей, учитель може оцінити діяльність груп на свій розсуд, проте це не так корисно, хоча й економить час. Ще один з варіантів це відкрите голосування за оцінку групи. Одним з аспектів підбиття підсумків є задоволення істинних позицій учнів. Їм надається можливість проголосувати так, як вони вважають за потрібне після дебатів. На маленьких папірцях вони пишуть найважливіші аргументи „за” чи „проти” математики і передають ведучому.

Далі пропонуються матеріали реальних дебатів, які проведено мною.

Почнемо з випадку відмови від роботи в групі, коли дитина, за власним вибором, писала твір на тему „Що в математиці поганого, а що – доброго?”, це учениця 5-ого класу.

Мені подобається в математиці багато чого, наприклад: Математичні диктанти; Фізичні вправи на уроках у вигляді розминки; Змагання з математики; Твори на уроках математики і вдома про математику; Те, що математику використовують практично постійно, і те що математика допомагає в житті. Мені не подобається мало речей, а саме більшість людей не вміють рахувати, рахують, а промовляють невірне число, а коли їх виправляють глузують та кажуть, що ти сам не вмієш рахувати. Ось це мені не подобається в математиці. Ліза, учениця 5 класу.

Як бачимо дитина має особистісні аспекти відмови від роботи, проте це не приводом для виключення її з процесу. Тепер розглянемо аргументи „за” та „проти” математики які висували учні різного віку. Наведені твердження є узагальненням дитячих плакатів для захисту і автор умовно визначив типи аргументів з того чи іншого боку, деякі аргументи належать до двох типів, оскільки ці типи можна вважати умовними. Цікаво також порівняти ці аргументи з тими, що озвучено у наведеному вище творі. Окрім цього наведені мотиви і аргументи є і результатом роботи учителя математики, який приділяє увагу мотивації учнів.

8 клас

Аргументи „за”

І тип – утилітарний:

    Стане у пригоді у житті;

 

    Математика завжди згодиться;

 

    В деяких професіях необхідна.

ІІ тип – розвиваючий:

    Розвивається логічне мислення;

 

    Розвиває логіку та розумове мислення;

 

    Математика – корм для мозку.

ІІІ тип – пізнавальний:

    Можна дізнатися багато нового та цікавого;

 

    Математика – це інтересно та захопливо;

 

    Можна дізнатися про вчених різних віків.

ІV тип – соціальний:

    Математика необхідна для того, що б відчувати себе повноцінним, не відчувати себе повним бовдуром.

V тип – культурно-історичний:

    Математика – це древня наука і вона як історія, а без неї немає людства;

 

    Можна дізнатися про вчених різних віків.

Аргументи „проти”:

І тип – утилітарний:

    Для більшості професій математика не є такою необхідною. Вона забиває голову думками;

 

    У нашому житті математика не завжди потрібна і не так вже необхідно вивчати складну математику;

 

    Більшість тем, що вивчаються у школі взагалі не потрібні в майбутньому;

ІІ тип – соціальний:

    Це нудний та нецікавий для підлітка предмет. Підліток має активність, а математика зводиться до пасивності;

 

    Вчені – математики обділені люди, на них страшно дивитися. Вони живуть як бідні люди, постійно просять грошей на дослідження. Навіщо ж таке життя?

 

    Насильницького підходу у вивченні математики у школі.

ІІІ тип – альтернативний:

    Дитина більше має думати не про числа, формули чи рівняння, а про більш нагальні питання, наприклад, екологію країни, тваринах та птахах, які винищуються. Це задається набагато важливішим ніж математика;

 

    Багатьом дітям математика не зажди доступна.

7 клас

Аргументи „за”:

І тип – утилітарний:

    Допомагає у різних професіях;

 

    Допомагає у побуті та господарстві;

 

    Допомагає у повсякденному житті;

 

    Допомагає розібратися у сучасних технологіях;

 

    Допомагає нам у житті;

 

    Математика потрібна на кожному кроці у житті;

 

    Потрібна для багатьох професій;

 

    Кожен день ми маємо користуватися нею;

 

    Потрібна в житті;

 

    Ми будуємо дім. Тобі необхідно вимірювати та рахувати. Вона потрібна у роботі.

 

    Допомагає у роботі інженера чи архітектора;

 

    Допомагає в бізнесі, навіть гроші порахувати не зможеш;

 

    Геометрія винайшла такі корисні прилади як лінійка, циркуль тощо;

 

    Допомагає лісорубам розрахувати траєкторію падіння дерева;

 

    Математика корисна протягом життя;

 

    Важлива при конструюванні безпечних машин.

ІІ тип – розвиваючий:

    Розвиває мислення;

 

    Математика розвиває розумове мислення, виявляє різні здібності.

ІІІ тип – пізнавальний:

    Ставить складні, але захопливі задачі;

 

    Цей предмет у школі дуже цікавий.

ІV тип — соціальний:

    Математика – наш найкращій друг;

 

    Математика головний предмет у школі;

 

    Мені подобається цей предмет;

 

    Математика твій найкращій друг, який завжди прийде на допомогу.

V тип – культурно-історичний:

    Входить до складу інших наук;

 

    Математика є початком всіх наук;

 

    Математика зрозуміла на всіх мовах світу;

 

    Як би не було математики , то настав би хаос;

 

    Без математики не було б граматики;

 

    Вона цариця наук.

Аргументи „проти”:

І тип – утилітарний:

    Геометрія не стане у нагоді потім;

 

    Поза школою немає користі від вивченого.

ІІ тип – соціальний:

    Непопулярність високоосвічених математиків;

 

    Дуже офіційно.

ІІІ тип – складнощі у сприйнятті та запам’ятовуванні:

    Багато вчити;

 

    Багато міркувати;

 

    Не подобається розв’язувати задачі;

 

    Важко рахувати;

 

    Важко розв’язувати;

 

    В математиці багато тем, що важко зрозуміти;

 

    Навіть якщо знаєш тему, деякі приклади розв’язати важко;

 

    Іноді в геометрії незрозумілі теореми та доведення;

 

    Складно розуміти та треба багато міркувати;

 

    Треба багато вчити;

 

    Теореми треба всі вчити;

 

    Дуже багато ознак рівності трикутників, а їх треба всі пам’ятати ти використовувати при розв’язанні задач;

 

    Для того, щоб зрозуміти все треба багато часу та зусиль;

 

    Необхідність запам’ятовувати складні формули, теореми та правила.

ІV тип – організаційний:

    Якщо одна з тем не зрозуміла, далі розв’язувати неможливо;

 

    Складні контрольні;

 

    Треба виконувати багато домашніх завдань;

 

    Треба робити в класі багато;

 

    Багато складних самостійних робіт;

 

    ЇЇ не можна запускати з початкової школі, оскільки далі лише складніше;

 

    Для того щоб розібратися в математиці необхідний труд кожного дня;

 

    У підручнику не зрозумілі пояснення;

 

    Мало уроків на тижні;

 

    Нерівномірно розподілені уроки на тижні;

 

    Велика кількість складних тем;

 

    Мало часу на вивчення тем;

 

    Треба знати всі теореми, а лише потім розв’язувати задачі;

 

    Математика дуже складна та точна наука;

V тип – відсутність пізнавального мотиву:

    Нудьгування та одноманітність роботи на уроках;

 

    Теми, що вивчаються не цікаві учням.


5 клас

Аргументи „за”:

І тип – утилітарний:

    Математика потрібна протягом життя;

 

    Без математики ви не зможете рахувати;

 

    Якби не було математики ми не змогли б рахувати від 1 до 100;

 

    Не вміли б розв’язувати рівняння та задачі;

 

    Треба вивчати математику, від неї багато чого залежить у майбутньому.

ІІ тип – соціальний:

    Математика гарна бо її веде добра та красива вчителька;

 

    Мені просто все подобається;

 

    Математика дозволяє стати розумнішим;

 

    Математика дозволяє менше помилятися;

 

    Якщо не будеш знати математику, то всі тебе вважатимуть тупим.

ІІІ тип – розвиваючий:

    Вона розвиває пам’ять та логічне мислення;

 

    Мені завжди цікаво і в мене підвищується розумова розвиненість.

ІV тип – пізнавальний:

    Ця наука цікава та різноманітна;

 

    В математиці є дуже цікаві задачі та захопливі приклади;

 

    Тому що вона цікава;

 

    Мені завжди цікаво і в мене підвищується розумова розвиненість;

 

    Цікаві задачки;

 

    Рахувати у стовпчик так захопливо.

V тип – культурно-історичний:

    Вона має свою мову. Мову знаків та чисел.

VІ тип – альтернативний:

    Можна вигадувати велику кількість ігор;

 

    Мені подобається гуляти на вулиці, після того як я виконаю математику.

Аргументи „проти”:

І тип – утилітарний:

    Вона не потрібна для малювання та читання.

ІІ тип – соціальний:

    Складний предмет;

 

    Треба багато вивчати, так як математика пов’язана з іншими предметами, це важко.

ІІІ тип – складнощі у сприйнятті та запам’ятовуванні;

    В математиці не можна відпочивати, треба постійно міркувати;

 

    Математика складніша за англійську мову, російську чи українську або історію;

 

    Там багато невимовних назв: призма, паралелепіпед тощо;

 

    Не люблю вчити правила;

 

    Важко читати параграфи.

ІV тип – організаційний;

    Багато писати на уроці;

 

    Складні підрахунки;

 

    Займає багато часу;

 

    Наздогнати пропущене важко;

 

    Багато самостійних робіт;

 

    На заплутані задачі треба багато часу;

 

    Математика вимагає багато зусиль, часу та витримки;

 

    Складні завдання на контрольних.

V тип – відсутність пізнавального мотиву:

    Математика не цікава багатьом людям;

 

    Погано що мало творчих завдань;

 

    Я проти математики – вона важка і беззмістовна.

В роботі цих дебатів брало участь 89 осіб. Отримані аргументи можна класифікувати і проаналізувати як з точки зору вікового сприйняття, так і точки розу пошуку резервів для подальшого мотивування учнів різного віку. Відсоток різних типів аргументації обчислювалися по відношенню до загальної кількості відповідних тверджень для різних класів.

Тип аргументації „За” (у %)
8 клас Утилітарний 25% Розвиваючий 25% Пізнавальний 25% Соціальний 8% Культурно-історичний 17% Альтернативний 0 %
7 клас Утилітарний 53% Розвиваючий 7% Пізнавальний 7% Соціальний 13% Культурно-історичний 20% Альтернативний 0%
5 клас Утилітарний 24% Розвиваючий 9,5% Пізнавальний 28,5% Соціальний 24% Культурно-історичний 5% Альтернативний 9%

Як бачимо для п’ятикласників пізнавальний мотив є найактуальнішим, семикласники серйозно вважають математику дуже потрібною в житті, мабуть, здається занадто, і враховують її культурно-історичну значущість, для восьмикласників мотиви вже розподіляються більш рівномірно. Соціальний мотив найбільш актуальний саме для п’ятикласників, для них ще важливо подобатися, мати позитивний статус у соціумі, з віком діти більше зважать на ставлення до навчання своїх однокласників, а ті здебільшого не ставляться до математики позитивно, що і дає картину зменшення ваги цього типу аргументації. Альтернативні типи позитивних аргументів наводять лише малі, мабуть ще можуть фантазувати на ці теми.

Тип аргументації „Проти” (у %)
8 класУтилітарний 37,5% Соціальний 37,5% Альтернативний 25% Організаційний 0% Відсутність пізнавального мотиву 0% Складнощі у сприйнятті та запам’ятовуванні 0%
7 клас Утилітарний 6% Соціальний 6% Альтернативний 0% Організаційний 41% Відсутність пізнавального мотиву 6% Складнощі у сприйнятті та запам’ятовуванні 41%

5 клас Утилітарний 4% Соціальний 26% Альтернативний 0% Організаційний 35% Відсутність пізнавального мотиву 22% Складнощі у сприйнятті та запам’ятовуванні 13%

Аргументи „проти” розподіляються відповідним чином. Так восьмикласники вже не вважають негативними способи організації вивчення математики, більше надаючи перевагу оцінці реальної необхідності вивчення цього предмету, знаходять інші варіанти, більш вагомі для них ніж вивчення математики. Для п’ятикласників просто подобається чи не подобається є важливим аргументом, цей мотив віднесено до соціальних, майже всі учні зазначають, що це пов’язано із організацією процесу вивчення математики, складнощами у сприйнятті та запам’ятовуванні або відсутністю пізнавального мотиву як такого. Таке дослідження результатів дебатів допоможе учителеві зрозуміти, які саме аргументи для дітей є важливими та актуальними.

Виходячи з цього можна побудувати мотивацію учнів на уроках, спираючись на актуальні мотиви розвивати та зміцнювати мотиви розвивально-пізнавального характеру, які є найбільш продуктивними з точки зору розвитку дитини та її здібностей. В інших класах картина може бути трохи іншою, але така робота допоможе ґрунтовніше будувати навчальний процес.

Наприкінці дебатів учні голосували, висловлюючи свою власну думку, як зазначалося у структурі дебатів і думки з якими діти пішли з уроку також треба розглянути і проаналізувати, на що ж спиратися при подальшій роботі. Після дебатів думки одних зміцнилися, інших — змінилися, треті побачили пояснення для своєї навчальної діяльності.

Наведемо результати конкретних дебатів, про які вже йшла мова. Результати були такими: „за” математику висловилися 74 осіб з опитаних, утрималися від конкретної позиції – 3, „проти” – 12 осіб. Класифікуємо аргументи „за” та „проти”, що наводилися у листочках для голосування, причому деякі з них містили твердження різного ґатунку. Деякі наведені вище типи об’єднаємо у підгрупи і отримаємо наступне.

І тип – утилітарний (Допомагає у житті; Потрібна завжди та всюди; Потрібна у професіях; Потрібна в побуті – придбання продуктів на ринку; Вона допоможе влаштуватися на якісну роботу тощо) – 41 твердження.

ІІ тип – пізнавально-розвиваючий (Розвиває логічне мислення; Розвиває логіку; Вона допомагає мені сформуватися як особистості; В ній багато корисного та цікавого тощо) – 19 тверджень.

ІІІ тип – культурно-історичний (Пов’язана із іншими науками; Математика – не лише шкільний предмет, а важлива наука; Немає людини, що нічого не знає про математику, вона показує належність до людства;потрібна в житті; Математика пов’язана із багатьма галузями та професіями тощо) – 15 тверджень.

ІV тип – соціальний (Мені подобається наша вчителька; Тому, що я поважаю математику; Математика найважливіший предмет тощо) – 7 тверджень.

Ті діти, що утрималися від певної позиції аргументували наступним чином – потрібно в житті, проте нудна та нецікава, їх було троє.

Аргументи „проти” були у 12 респондентів і по групах розподілилися таким чином:

І тип – відсутність пізнавального мотиву (Нецікаво, нудно тощо) – 4 твердження.

ІІ тип – організаційний (Багато контрольних, потребує багато часу та ресурсів тощо) – 4 твердження.

ІІІ тип – складнощі у сприйнятті (Це складно і важко тощо) – 4 твердження.

Як бачимо, найбільш актуальним є мотив утилітарний, здебільшого він і нав’язується суспільством, проте і найбільш суперечливим, це досить добре видно на аргументах 8 класу і чим старші учні, тим він суперечливіший. Одним із завданням учителя трансформувати мотив на розвиваючо-пізнавальний або культурно-історичний, які будуть більше сприяти розвитку дитини. Аргументація „проти” це також інформація до роздумів і цим аспектам також треба приділяти увагу, вирішити проблеми такого плану можна у роботі. Декому з учителів може здатися, що всі негативні мотиви – це лінощі, але не робіть швидких висновків, запитайте „Чому дитині важко? І що ви можете для цього зробити?”. Позитивна мотивація може перетворити аргументи „проти” на „за”.

Висновки:

    1. Дебати цікава форма для формування та розвитку умінь і навичок ведення дискусії.
    2. Дебати є засіб для формування та розвитку навчальної мотивації школярів.
    3. Матеріал, що отримано в результаті дебатів підлягає обов’язковому дослідженню для діагностики існуючої ситуації і пошуку резервів для подолання складностей у вивченні математики.
    4. Учитель має бути готовий до критики та відкритий до думок учнів.

автор публикации: Руденко О.В., учитель математики

розробки проведених заходів, що спрямовані на розвиток мовлення і удосконалення навичок спілкування