У своєму повсякденному житті сучасна людина змушена сприймати, обробляти, засвоювати великі потоки інформації. Не є виключенням у цьому плані й діти різних вікових категорій, яким необхідно утримувати в пам‘яті великі обсяги інформації на уроках та в позаурочний час. Тому саме ментальні карти, про які мова йшла вище, стають тією підмогою, яка може допомогти учням у їх непростій діяльності.

Розглянемо, яким чином можна використовувати ментальні карти на уроках української літератури під час вивчення прозових та ліричних творів, матеріалів з теорії літератури. Однак оскільки ментальні карти вимагають паперу формату А3 і більше, то в даній роботі можливим є надання як прикладу лише міні-карт пам‘яті.

Програма з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів пропонує учням вивчення ряду прозових творів, зокрема історичної повісті Івана Франка «Захар Беркут». Від школярів вимагається знати зміст та історичну основу повісті, переказувати та коментувати зміст, вміти визначити тему повісті та її провідні мотиви, володіти навичками аналізу епічного твору, характеризувати образи Захара Беркута, Максима, Мирослави, Тугара Вовка, підтверджувати власну думку текстовими цитатами, визначати улюбленого героя, аналізувати роль художніх засобів, особливості мови, пояснювати роль діалектизмів, обговорювати проблему вибору людини у вирішальній ситуації. У ході цієї роботи учитель має виховувати в учнів патріотичне почуття, повагу до батьків, вірність у дружбі й коханні.
Ментальні карти під час вивчення цієї повісті учитель може використовувати на різних етапах роботи: для кращого засвоєння учнями окремих розділів і повісті в цілому, бути основою для складання характеристики персонажа чи підготовкою для написання твору за історичною повістю.

У своїй діяльності я пропоную учням починати роботу зі складання індивідуальних міні-карт пам‘яті. Наприклад, розділ VI повісті починається розповіддю про дивний сон Захара Беркута, потім ми дізнаємося про появу монголів у селищі, ймовірну загибель Максима Беркута, приїзд дочки боярина Тугара Вовка Мирослави, повідомлення, що Максим перебуває в монгольській неволі й просить односельців заманити ворога до кітловини, щоби мати шанс його винищити, сутичка тухольців з монголами, розмова Тугара Вовка з Максимом.

Подивимося, як виглядатиме міні-карта пам‘яті, складена до цього розділу.

Приклади інтелект-карт, що було створено на уроках української літератури (учитель Хізова Ю.І.)

Центральним образом учні скоріше за все оберуть селище Тухлю, адже саме навколо нього розгортаються основні події. Далі виділяємо основні ідеї, пов‘язані з селищем у цьому розділі: тухольці, монголи, Захар Беркут, Максим, Мирослава, Тугар Вовк, Бурунда, кітловина. Кожна з цих ідей породжує власні асоціації: тухольці – самовідданість, боротьба, мужність тощо; монголи – напад, ненависть, нажива тощо; Захар Беркут – сон, «Сторож», батько, любов, мудрість, народ тощо; Максим – полон, неволя, вірність, патріот, мужність, героїзм тощо; Мирослава – патріотизм, сміливість, самовідданість, мужність, вірність,кмітливість тощо; Тугар Вовк – зрада, багатство, нажива, хитрість, обмін тощо; Бурунда – влада, нажива, ворог, безжалісність, жорстокість тощо; кітловина – план, вихід, порятунок тощо.

Уже за такою міні-картою можна побачити, що відображені всі ключові моменти розділу, які допоможуть учню цілісно охопити інформацію шостого розділу, правильно розставити акценти. До того ж у ході перетворення міні-карти на ментальну карту учні матимуть можливість доосмислити прочитаний фрагмент твору, виявити певні нюанси.

Розглянемо міні-карту пам‘яті до шостого розділу повісті Івана Франка «Захар Беркут», на якій видно всі ключові епізоди глави. Слід нагадати, що в ментальних картах важливими є не лише ключові слова,що становлять головні ідеї, але й використання розміру шрифту, товщини ліній, кольорової гами, розташування об‘єктів. Так на малюнку ми бачимо, що тухольці й монголи розташовані кардинально протилежно, бо є між собою запеклими ворогами. Група об‘єктів, що несуть позитивні ідеї (Захар Беркут, Максим, Мирослава, тухольці, кітловина) розташовані поруч між собою та у верхній половині аркуша, решта (Тугар Вовк, монголи, Бурунда) — в нижній частині аркуша. Колір, обраний для асоціацій з образами, теж не випадковий: яскраві, теплі кольори для першої групи, темні, криваві – для другої.
Таким чином, ми бачимо, що в ході роботи з ментальною картою задіяні всі елементи, які візуалізують прочитаний матеріал, стимулюють роботу головного мозку людини, що сприяє кращому запам‘ятовуванню учнями учбового матеріалу.

Простежимо, як виглядатиме міні-карта пам‘яті під час осмислення учнями провідних рис вдачі персонажа в ході підготовки до усної чи письмової характеристики героя. Зупинимося на постаті Захара Беркута.

Приклади інтелект-карт, що було створено на уроках української літератури (учитель Хізова Ю.І.)

Які відомості з життя героя подає нам автор у творі? Ми знаємо, що Захар – найстаріший і наймудріший представник тухольської громади, який чудово усвідомлює, що на Тухлю лягла важлива місія – зупинити монголів, не дати їм можливості рухатися далі, нищачи все на своєму шляху. Звістка про бій з ворогом, в якому, напевне, загинув його син Максим, боляче ранить батьківське серце, проте, дізнавшись, що Максим у монгольському полоні, Захар вибухає гнівним обуренням: «Ні, то не може бути! Мій син радше дасть на кусні себе порубати, аніж узяти себе в неволю». Таким же безкомпромісним і відданим громаді залишається старий Беркут і протягом усього твору. Навіть бачачи, що саме він може врятувати рідного сина від лютої смерті, обмінявши його життя на життя монголів, Захар Беркут спочатку думає про громаду, а потім уже про власні інтереси. Його передсмертне слово адресоване тухольцям, бо і в останню мить він продовжує думати про інших, про їхнє життя. З позицій власної мудрості він закликає громаду триматися один одного, бо лише в єдності сила народу, і свято вірить, що в далекому майбутньому таки настануть щасливі часи.
Познайомившись з образом мудрого ватажка тухольської громади, учні, як правило, не залишаються байдужими до цього повчального образу, обираючи саме його для детальної характеристики. Спочатку, приступаючи до роботи, пригадаємо базові питання Як? / Коли? / Де? / Чому? / Що? / Хто? / Який?,

відповідь на які допоможе зорієнтуватися з ключовими образами:

Хто? – Захар Беркут.
Де? – Карпати, селище Тухля.
Коли? – ХІІІ століття.
Що? – очолює,піклується, обмірковує, вирішує, радить тощо.
Чому? – ватажок, мудрість, старість, досвід.
Який? – мудрий, вірний, турботливий, мужній, справедливий, чесний тощо.

При складанні цієї міні-карти пам‘яті ключовим образом, зрозуміло, буде Захар Беркут. Основними ідеями – категорії, що утворилися під час відповіді на базові питання.

Отже,  ми бачимо, що центральним образом є Захар Беркут, який змальований у творі в двох головних іпостасях: батько і ватажок. Цей ключовий образ подано у вигляді сонця, бо, з одного боку, це центральний персонаж, а з іншого – він несе тепло й світло всій громаді. Гроза над селищем Тухля позначає ту страшну загрозу, яка нависла над ними через напад монголів.
Шрифт і колір, обраний для слів «батько» і «ватажок» однаковий, що свідчить, що кожна з цих іпостасей важлива для персонажа. Розходяться вони в різні боки, бо в певній ситуації, яку ми й побачили в повісті, людина змушена обирати, що для неї є важливішим. Людські риси вдачі і вчинки персонажа подані однаковим шрифтом і однаковим кольором, щоб показати їх однакову вартість. Два трикутники з тривожним червоним кольором показують проблему вибору героя у відповідальний момент, адже для батька на першому місці має бути син, а для ватажка – громада, за яку він відчуває відповідальність. Деякі слова, наприклад, мудрість, відповідальність, що повторюються на малюнку, несуть додаткове навантаження: це те, що в образі Захара Беркута можна вважати найважливішим.
Найбільшими літерами на міні-карті пам‘яті виділено слово «взірець», адже цей персонаж через свої вчинки, через риси вдачі, що демонструються протягом твору, справді має стати для кожного з нас взірцем того, якою має бути справжня Людина, як вона має діяти у вирішальній ситуації.

Робота вчителя на уроках української літератури при вивченні поетичних творів ускладнюється тим, що лірика сприймається учнями складніше, аніж прозові твори, що дають можливість дітям стежити за певним розвитком подій у житті персонажів оповідань чи повістей. Свідченням цього можуть бути підсумкові уроки наприкінці року, коли учні пригадують все, що було вивчено за рік. Більшість із школярів з великими труднощами пригадують тематику й авторів вивчених поетичних творів. Тому складання ментальної карти, що викликає в уяві дитини певні асоціації і розвиває фантазію, є дуже корисною на подібних уроках.

Розглянемо процес складання міні-карти пам‘яті під час вивчення поезії Ліни Костенко «Крила».

Приклади інтелект-карт, що було створено на уроках української літератури (учитель Хізова Ю.І.)

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня при вивченні цього твору полягають у розумінні школярів різниці між матеріальним і духовним світом, умінні виразно і вдумливо читати поезію, визначати провідну думку твору, умінні розшифровувати і коментувати метафоричний підтекст образів, висловлювати власні міркування про духовне наповнення кожного, індивідуальні способи його проявів у реальному сучасному житті, дискутувати про необхідність бути духовно розвиненим і багатим.
Після знайомства з поезією Ліни Костенко «Крила» для первинного осмислення твору учнями їм можна запропонувати складання індивідуальної міні-карти пам‘яті. Ключовим образом, зрозуміло, стануть крила.
На малюнку ми бачимо, що ключовий образ крил породжує певний ряд асоціацій, найважливішою серед яких є духовність, що втілена в образі храму й розташована в найвищій точці карти. Не менш важливими для людини проявами є творчість, до якої людина рухається через фантазію. Крила дарують людині радість і натхнення, які до того ж є взаємопов‘язаними між собою. Крила дають можливість створювати красу власними руками і помічати красу навколишнього світу, дарованого людині Богом. Однак людині не слід забувати, що вона може обламати крила, тобто втратити ці високі поривання, прагнення, мрії; скласти крила – тобто відмовитися від прагнень чи боротьби, скоритися; опустити крила – утратити впевненість у собі, зневіритися у власних силах; дозволити підрізати собі крила – позбавити себе можливості здійснювати щось, підірвати власну міць, знесилитися. Проте все це залежить від самої людини, бо вибір завжди залишається за нею. Тому слово «вибір» на малюнку зазначено найбільшим шрифтом, більшим навіть за «духовність» і «крила».

Традиційна робота з теорії літератури багатьом учням здається нудною, нецікавою й непотрібною. До того ж мало хто зі школярів прагне заучувати сухі наукові визначення термінів. Використання ментальних карт дає можливість учням швидко й легко засвоїти подібний матеріал.

Наприклад, згідно Програми з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів учні сьомого класу мають познайомитися й засвоїти, що таке символ. Підручник подає визначення, що символ – це умовне позначення якогось предмета, поняття, явища, процесу; художній образ, який відтворює певну думку, ідею, почуття. Наприклад, калина – символ вогню, сонця; безперервності життя, роду українців. Символом може бути й людина.

Наприклад, Тарас Шевченко – символ України, цілого народу, його плоті та крові, голосу народу над фізичним і духовним кріпацтвом, нездоланності України, невмирущої слави. Символ має як загальнолюдський, так і національний характер. Символічною може бути й назва твору, наприклад, назва автобіографічної повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять», де лебеді символізують плин життя, щасливе дитинство, чистоту, відродження.
Міні-карта пам‘яті, може бути складена на основі статті підручника, наприклад, ключовим образом, обираємо слово «символ».

Приклади інтелект-карт, що було створено на уроках української літератури (учитель Хізова Ю.І.)

Хоча на перший погляд ця міні-карта пам‘яті має досить хаотичне змалювання основних відомостей про символ, проте вона явно демонструє, що найголовніше сприйняття символу як певного умовного художнього образу дитиною досягнуто. Тому-то на ментальній міні-карті з‘явилися символи, наприклад, серце, про яке мова в статті не йшла, проте цей символ відомий дитині поза шкільною програмою, тому й виникла дана асоціація.
Таким чином, ми бачимо, що використання ментальних карт на уроках української літератури є цілком виправданим, адже дозволяє дитині посилити мозкову діяльність, звільнити власний потенціал, розвивати творчі здібності. До того ж подібна робота пожвавлює роботу учня на уроці, робить процес навчання невимушеним, психологічно комфортним і цікавим.

Автор: Хізова Ю.І. учитель ХЗОШ І-ІІІст № 122, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист