Продовжуємо друкувати розділи книги «Математика – дистанційно. Створення дистанційних курсів. Тьюторство» (автор Руденко О.В.), яка вийшла у видавництві Шкільний світ у 2010 році. Детальніше про книгу 

ІТ технології дозволять один й той самий матеріал представити декількома засобами (друковані видання, аудіо-відео й ін.), і кожне з яких має свої дидактичні можливості. Викладач повинен знати ці можливості, уміти розподіляти навчальний матеріал по різних засобах, формувати з них комплект засобів навчання (кейс), як систему носіїв навчальної інформації, призначену для рішення сукупності дидактичних завдань. То ж розглянемо основні з них. Аналіз численних джерел, показав, що засоби навчання за умов використання інформаційно-телекомунікаційних технологій можуть являти собою:

  1. Навчальні книги (тверді копії на паперових носіях й електронний варіант підручників, учбово-методичних посібників, довідників і т. д.);
  2. Мережні учбово-методичні посібники;
  3. Комп’ютерні навчальні системи у звичайному й мультимедійному варіантах;
  4. Аудіо- й відео-інформаційні, учбово-інформаційні матеріали;
  5. Лабораторні дистанційні практикуми;
  6. Тренажери з розподіленим доступом;
  7. Бази даних і знань із розподіленим доступом;
  8. Електронні бібліотеки з розподіленим доступом;
  9. Засоби навчання на основі експертних навчальних систем (ЭНС);
  10. Засоби навчання на основі геоінформаційних систем (ГІС);
  11. Засоби навчання на основі віртуальної реальності (ВР).

Наведемо стислу дидактичну характеристику найбільш використовуваних засобів навчання за умов використання інформаційно-телекомунікаційних технологій.

 Навчальні книги

Традиційні підручники, навчально-методичні посібники, робочі зошити й ін. друковані видання широко використовуються. Як показує досвід, при розробці дидактичних друкованих матеріалів, цих своєрідних «самовчителів», необхідно, у першому наближенні, керуватися наступним:

  • навчальні посібники по повноті змісту повинні бути складені таким чином, щоб мінімізувати звернення слухача до додаткової навчальної інформації;
  • при побудові структури навчального матеріалу в посібнику доцільно використовувати модульний принцип;
  • повинні бути наведені детальні інструкції з вивчення матеріалу й організації самостійної роботи;
  • обов’язковими елементами в навчальному посібнику є контрольні завдання, глосарій, питання для самоперевірки з відповідями, тренувальні завдання

Навчальні книги в електронному вигляді (файли) у найпростішому випадку являють собою електронний варіант друкованих навчальних матеріалів, але володіють рядом позитивних властивостей, відмінних від них. Це: компактність зберігання в пам’яті комп’ютера або на зовнішньому магнітному носії, можливість оперативного внесення змін і передачі на великі відстані по електронній пошті. Крім того, при наявності принтера, вона легко перетворюється у тверду копію.

 Мережні навчальні матеріали

На основі дослідження й узагальнення структур мережного подання навчального матеріалу, розроблених А. І. Ракитовою, Є. С. Полат, М. В. Мойсеєвою й ін., а також закордонними університетами, що ведуть навчання в мережі Інтернет, було встановлено, що засіб навчання повинен являти собою мережний навчально-методичний інтерактивний комплекс, який відноситься до мережних електронних підручників другого покоління з розширеними функціями інтерактивності за рахунок використання телекомунікацій (послуги Інтернет: Usenet, IRC, Iphone).

Комплекс містить наступні дидактичні функціональні блоки: організаційно-методичний, інформаційно-навчальний, ідентифікаційно-контрольний. Психолого-педагогічні функції комплексу реалізуються за допомогою подання навчального матеріалу в середовищі гіпермедіа, дидактичної взаємодії студентів з викладачами й із засобами навчання за допомогою E-mail, Usenet, IRC, Iphone.

Комплекс складається з наступних дидактичних блоків:

  1. Організаційно-методичний. Змістовно містить у собі інформацію о цілях, завданнях дисципліни, її зв’язку з іншими дисциплінами, що входять у навчальну програму; стислу характеристику змісту тем навчальної програми, порядок і рекомендації з вивчення дисципліни за допомогою комплексу; огляд літератури й форми звітності і контролю, порядок організації взаємодії з викладачем. Для психологічного комфорту студентів модуль візуалізований і являє собою запис настановного заняття на відеокасету. Змістовна частина модуля дублюється текстовим файлом.
  2. Інформаційно-навчальний блок складається з модулів, які за обсягом дорівнюють навчальній темі. Модулі виконані в середовищі гіпермедіа. Кожен модуль супроводжується тестами для самоперевірки, а весь блок – підсумковим тестом з курсу й екзаменаційними квитками. Гіпертекстові посилання, наявні в навчальному тексті, дають можливість слухачу ознайомитися зі спеціально створеною електронною хрестоматією з тематики курсу, інформаційними ресурсами Інтернет та електронної бібліотеки.

Електронна хрестоматія являє собою структурований набір фрагментів з альтернативних навчальних посібників, статей, комп’ютерних навчальних програм й іншої інформації з тематики дисципліни, а також додатковою навчальною й факультативною інформацією.

Крім того, практичні завдання, розроблені до кожної теми, забезпечують реалізацію проблемного методу навчання. Виконані у відповідності із графіком вони пересилаються викладачеві по електронній пошті для перевірки й обговорюються у віртуальній навчальній групі.

Підсумковий контроль здійснюється шляхом перевірки підсумкового тесту й іспиту.

 Комп’ютерні навчальні програми

 Комп’ютерні навчальні програми заявили про себе, як про засіб навчання на початку 70-х років у період появи персональних комп’ютерів, але дотепер не мають загальновизнаної назви. Найбільше часто зустрічаються такі формулювання, як програмно-методичний комплекс(ПМК) та педагогічний програмний засіб (ППЗ). Останнім часом було запроваджено назву Електронні засоби навчального призначення (ЕЗНП).

Дослідження змісту, способів і засобів розробки ПМК та ППЗ дозволили виділити основні функції, які вони виконують у навчальному процесі:

  • індивідуалізація й диференціація процесу навчання;
  • здійснення контролю із діагностикою помилок зі зворотним зв’язком;
  • здійснення самоконтролю і самокорекції навчальної діяльності;
  • визволення навчального часу за рахунок виконання комп’ютером трудомістких рутинних обчислювальних робіт;
  • візуалізація навчальної інформації;
  • моделювання й імітування досліджуваних процесів або явищ;
  • проведення лабораторних робіт в умовах імітації на комп’ютері реального досвіду або експерименту;
  • формування вміння приймати оптимальне рішення в різних ситуаціях;
  • розвиток певного виду мислення(наприклад, наочно-образного, теоретичного);
  • підсилення мотивації навчання (наприклад, за рахунок образотворчих засобів програми або вкраплення ігрових ситуацій);
  • формування культури пізнавальної діяльності й ін.

Перелік ПМК та ППЗ на сучасному етапі містить у собі електронні (комп’ютеризовані)підручники; електронні лекції, контролюючі комп’ютерні програми; довідники й бази даних навчального призначення; збірники завдань і генератори прикладів(ситуацій); предметно-орієнтовані середовища; комп’ютерні ілюстрації для підтримки різних видів занять.

 Дидактичні аудіо- й відеонавчальні матеріали

У відеоформі можуть бути представлені лекції, інструктивні заняття. На відеокасетах розробляється також ілюстративний матеріал до друкованих видань, до навчальних ситуаційних завдань. Впровадженням навчальних відеофільмів в освітні процеси досягається різке розширення аудиторії слухачів, незалежність вибору місця й часу користування фільмом.

Відеофільми як інформаційно-навчальний матеріал, ефективно доповнюють наявні комплекти учбово-методичних матеріалів навчання фахівців й у ряді випадків зможуть успішно конкурувати з іншими засобами навчання (книги, лекції, інструкції)завдяки своїм технічним можливостям: швидкий доступ до необхідної в цей момент інформації, довільне варіювання темпу вивчення навчального матеріалу, повернення до раніше переглянутого матеріалу, швидкий перегляд -«перегортання».

 Віртуальна реальність (ВР)

Як засіб неконтактної інформаційної взаємодії, реалізується за допомогою комплексних мультимедіа-операціональних середовищ, що створюють ілюзію безпосереднього входження й присутності в реальному часі у стереоскопічно представленому «екранному світі». Докладний опис дидактичних і технічних характеристик ВР наведений І. В. Роберт у її монографії. Аналіз психолого-педагогічних можливостей ВР дозволили виділити доцільні переваги, це:

  • неконтактне керування і взаємодія з об’єктами або процесами ВР, які знаходять своє відображення на екрані;
  • імітація реальності засобом участі у процесах, які відбуваються на екрані, і вплив на їх розвиток і функціонування.

Застосування ВР у навчальному процесі рекомендовано при рішенні конструктивно-графічних, художніх й інших завдань, при вивченні графічних методів моделювання в курсах інженерної й комп’ютерної графіки, при організації тренування фахівців в умовах максимально наближених до реальної дійсності й ін.

 Геоінформаційнісистеми (ГІС)

Сучасні геоінформаційні системи являють собою новий тип інтегрованих інформаційних систем, які, з одного боку, включають методи обробки даних багатьох раніше існуючих автоматизованих систем (АСУ, САПР, АСНД), а з іншого боку — мають специфіку в організації й обробці даних.

 Лабораторні дистанційні практикуми

Актуальність цього засобу навчання особливо зростає при підготовці фахівців для різних галузей техніки, оскільки підготовка таких фахівців визначається не тільки вивченням певного теоретичного матеріалу, але й одержанням конкретних практичних навичок лабораторних досліджень.

Інші глави книги на сайті: